Митро — син бабиної рідної сестри Васюти. Олень тікав з лісництва ци відки і приходив до нашого Митра попоїсти всілякої смакоти. Вірив йому. Дуже любив шульки курудзів. То деколи помогав кобацким ґаздам збирати урожай.
Хто ходив у школу в Кобаках у 60–70-х, кімує ше одну звичку Митрового оленя: він любив ходити в школу і на данці. В школу — аби злостити прибиральницю. Вона гонила його мокров шматов, а олень робив вигляд, ніби вона от-от дожене. Ти й бігала сарака прибиральниця навкруг школи, а олень відий си з неї шкірив.
А на данці приходив — бо вони були надворі з живов музиков, і видко та музика оленеві си вдавала. Якби данці були всередині в клубі — міг би олень і не пройти фейс-контроль — роги для дверей трохи завеликі. А надворі данці — перша кляса, того він ходив.
