Згідно довідника 1872 року поклади солі в Косові обчислювались приблизно в 20 млн. центнерів. Більше було серед понад 15 галицьких соляних виробництв тільки в Велічці та Бохні.Чистота косівської солі була одна з найвищих — 99 % складу, натомість нпр. сіль з альпійських солевиробництв — 96%,з Велички — 95%. Попри все ц.к.уряд найбільше інвестував в альпійські та західногалицькі солевиробництва — в 2–3 рази в різні періоди. Інвентарна вартість Косівської солеварні — 357 тис. корон, наприклад Делятинської — 245 тис. корон.
В 1912 році на Косівській солеварні було 83 сталих робітників без врахування обслуговуючої структури — візники дров та солі до ст. Заболотів. Оплата залежала від виробітку продукції всієї солеварні та розподілялась диференціовано від посади , кваліфікації та стажу. Наприклад працівники які працювали більше 10 років отримували вищу оплату .Серед таких Феркуняк Микола працює з 1896 року,Павлик Іван — 1898 р., Павлик Степан — 1901 р. Загалом денний заробіток становив від 1,50 до 2,40 корон. В 1912 році Косівська солеварня виробила 50000 центнерів солі. Підготував Богдан Павлюк
