Ось по такому кресленню на Косівській солеварні проходив процес вилуговування солі з солевмісної породи, яка піднімалась з шахти глибиною 130 метрів. Місткість разової загрузки — 12 тон породи. Після промивання водою породи, солянка-розсіл поступала в панви де відстоювалась 3 доби, для подальшого очищення від шлаку та освітлення. Відтак солянка переливалась в панви для термічного випарювання води і залишалась сіль. Потім просушка–пакування–склад–торгівля і сіль на столі в файних гонорових мешканців Косова, Австро-Угорської імперії та закордоном.
З «Dingler's polytechnisches Journal», 1879 рік.
