 |
Фото 404/14374 |  |
 |
|
|||||||||
|
| |||||||||
|
 |
||||||||
|
||||||||
|
| Оцінити це фото (Ще нема голосів) | |||||
| Інформація про фото | |
| Файл: | shum-guk-kosiv.jpg |
| Альбом: | kosivart / Старі фото |
| Розмір файлу: | 305 КБ |
| Долучення: | 22.07.2025 |
| Розміри: | 934x950 пікселів |
| Переглянуто: | 89 раз (а) |
| Посилання: | https://foto.kosiv.org.ua/displayimage.php?pid=14791 |
| Вибрані: | Додати до Обраного |
Коментар 1 до 4 від 4 Сторінка: 1 |
|
|||
|
Богдан Фокшей: Ще мав щастя бути там. Струги, які плили проти течії, ловилося руками…
|
|
|||
|
Петро Корпанюк: Це були файні дні, працювали в Гуцульщині, в день зарплати дозволяли собі пива випити на мурі в Водограю або в Горішку а потім на гук покупатись, то є що згадати!
|
|
|||
|
Дарія Кіщук: Ми виросли там, то був самий найкращий наш час. Ставали під потоки падаючої води, то був найкращий масаж. Багато було всяких пригод. Інколи вилітали з води, бо до тіла приліпали п 'явки. Відривали їх з криком і кров'ю. Багато курортників ціле літо відпочивали, ми малі любили скакати з скал просто перед ними. То було для нас щось на зразок геройства. Нас там збиралось кілька десятків. Чомусь вважалось, що то наша територія, і ми там себе вважали господарями. З Гуцульщини приходили старші кавалєри пограти лапанки, відсвіжитись. Незабутні часи. Зараз нема ні Гуку, ні річки нормальної, ні плеса, та і дітлашні такої, як ми були нема. Все вже в минулому. Тепер діти хочуть вигоди, гидують природними купаннями, сидять у телефонах, або по кафешках.
|
|
|||
|
Liliana Kutsyk: Було колись. А між водою яка падала і скалою, з якої вона падала, можна було пройти. Ми ходили.
|
Коментар 1 до 4 від 4 Сторінка: 1 |
