Моя пребаба Одокія Стеф'юк з Рожнова, неня мого діда Митра
Ми по-давному це село називаємо Рознив. Одокія мала дуже тиху, але вперту натуру - ніби вода. Взагалі си не вміла сварити, як каже моя мама. Баба Одокійка в усіх добрих і поганих ситуаціях казала "ає-ає".
Тримала овечки, любила до них говорити, сама трохи нагадувала єгничку отим своїм лагідним єством. Дідови Митрови передала у спадок файнезні небесні очі.
А мені.. Навіть не знаю. Отік ми не подібні. Хіба оту її рису ні з ким до сварки не ставати. Казала пребаба Одокія з дурними розум не накладати, а чинитиси, ніби все так, як вони кажут. "Ає-ає"..
Знала, що казала ;)
