За австрійського періоду, солеварня була модернізована; замість глибоких криниць /вікон/ звідки відрами черпали солянку, були викопані глибокі шахти звідки видобували камʼяну соляну породу яку за допомогою гужової кінної сили витягували на гору а там вже очищували від намулу і виходила чиста кристалічна сіль високої якості. Для цього у 1850-х роках було побудовано нові просторі приміщення які збереглися до сьогодні.
На фото видно приміщення з австрійським гербом і гербом гірників де був 4 шиб, / центральний спуск у шахту/ Св. Варвари, який мав глибину 171 м. куди гірники спускались у верхньорівневу шахту де було капличка у якій вони молились за вдалу зміну.
Відтак ішли до роботи.
Підземна мережа шахт складалася з 6 шибів, одні були робочі, інші залишені але зʼєднувались між собою переходами-тунелями!
Шахтний спосіб видобутку солі тривав понад 20 років, відтак через небезпеку затоплення шахт і просідання ґрунту як було з Банським озером, від шахтного способу відмовились, залишився спосіб випарювання солянки.
