Роман Хромейчук: З усіх євреїв, які були на період 1941-42 років живими лишилися 14 чоловік з тими хто був мобілізований до червоної армії з 39 до 41 року. Деяким хто лишався у Косові з приходом німців у 41 році, вдалося перебратися через Черемош до Румунії (Буковина тоді була у її складі). Після війни з вцілілих євреїв, деякі вернулися до Косова, але відтак емігрували до Ізраїлю. На сьогодні згідно статистики у Косові євреїв немає.

Valerii Reshetniak: В контексті вашого коментаря поцікавився. «Після Першої світової війни у Косові активно почали діяти сіоністи, створюючи свої організації та активно закликаючи місцеве єврейське населення емігрувати до Палестини. У 1921 р. єврейська громада міста нараховувала понад 2,1 тис. осіб при загальній кількості 4,2 тис. жителів. Протягом 1920–30-х рр. вплив сіоністів у Косові суттєво зріс. У Косові були представлені політичні партії різних спрямувань, як і молодіжні рухи «Га-Шомер га-Цаір» (івр. Юний стражник) і «Га-Ноар Га-Ціоні» (івр. Сіоністська молодь). Діяв спортивний клуб «Маккабі» зі своєю футбольною командою. У 1934–36 рр. в Косові виходила газета «Косовер штіме» (їд. Голос Косова). У 1929–34 рр. міську раду Косова очолював єврей, доктор Яків Гертнер (1892–1941). Міська рада тоді наполовину складалася з представників єврейської громади." А в 1880-му євреїв ближче до 80- відсотків.»

Роман Хромейчук: Так, вірно, але у той цікавий час не лише єврейсько-сіоністські організації виникали але й польсько-шовіністичні організації різного штибу які були багато агресивніші аніш сіоністи бо вони заклиаали своїх повертатися на історичну батьківщину а шовіністи твердили у агресивній формі що «то вшистко наше, вшистко Польска», згадайте «пацифікацію», ну і звичайно українці організовувались у різні патріотично-руханкові братства, союзи: Пласт, Сокіл, Луг, і інші. До речі перші репатріанти євреї з Косова прибули до Палестини у 1845 році де побудували синагогу і зоодом там утворився цілий косівський квартал.

Rubin Szaja Swieca was born in Kosow, Poland, 1890. He was a tailor.