Опишу історію,чому мене, Дмитра Павлюка,називають «Боксьо». З давніх-давен, в Старих Кутах людям давали «шпіцнамен» (прізвисько) за особливостями мовлення, родом діяльності, рисами характеру і т.д. Мій прадід, Петро Павлюк, шив шкіряні хромові чоботи, які тоді називали «боксові». Тому прадіда почали називати «Боксьо». Відповідно, мій дід Дмитро — його брати Владзьо і Місьо, мій тато Михайло — його брати Мирослав, Тарас; їхні перві брати Михась, Богдан; мій первий брат Хризант і я — «Боксі».
