 |
Фото 37/1667 |  |
 |
|
|||||||||
|
| |||||||||
|
 |
||||||||
|
||||||||
|
| Оцінити це фото (Ще нема голосів) | |||||
| Інформація про фото | |
| Файл: | budova.jpg |
| Альбом: | kosivart / Старі фото |
| Розмір файлу: | 815 КБ |
| долучення: | Жовт 19, 2024 |
| Розміри: | 1611x1200 пікселів |
| Переглянуто: | 4 раз (а) |
| Посилання: | https://foto.kosiv.org.ua/displayimage.php?pid=14271 |
| Вибрані: | Додати до Обраного |
Коментар 1 до 9 від 9 Сторінка: 1 |
|
|||
|
Любко Вуйко: Будівництво корпусу майстерень та фахових дисциплін…
|
|
|||
|
Роман Якібчук: Це мій курс — Витягловський, Ласійчук, Соколов, у вікні — Калин.
|
|
|||
|
Галина Мартинюк: Впізнала Г. Колоса, М. Солтиса, В. Луканюка, Бойчука.
|
|
|||
|
Роман Хромейчук: Суперечливі відчуття від цієї знимки, з олного боку, будівництво навчального закладу для здобування освіти молоді, це приємно,. а з іншого боку це будівництво на місці святині, костелу який совіти зруйнували, будівництво на кістках, це прикро…
|
|
|||
|
Юрій Плосконос: …там десь було захоронено австрійських військових,які загинули в 1916му році в боях навколо Косова.
|
|
|||
|
Роман Хромейчук: ото власне. У спілкуванні з одним косів‘янином чув таке, він був молодим трактористом і йому доручили повитчгувати хрести коло костелу але він відмовився, зоча був юним але мудрим, дістав за то догану і т. д. а йкийсь старший тракторист сказав шо це дурниці і щробив ту «роботу», були й інші «відважні» то ніхто з них своєю смертю не вмер, у кожного якийсь трафунок був…
|
|
|||
|
Роман Хромейчук: не надто вірю у містику, але моя мама коли працювала у технікумі вахтером у 80-х роках то часто ночами чула як хтось ходив по поверхах в таке інше, вона не боязка бо з Березова родом і йшла дивитися хто там холить але нікого не бачила, всяке там ставалося. Відтак Катерина Романівна як була директором, їздила по монастирях де відправоялися служби і відтак стало спокійно, принаймі так я чув.
|
|
|||
|
Наталія Устинова: Також добре пам'ятаю косцьол /так тоді казали/,як там сіль згружали, а ми, як ішли зі школи, забігали всередину, там було дуже гарно, для нас так виглядало, хоча від солі було сиро і всі стіни нищилися. А там де вугол технікуму, як іти до сходів було багато могил, недоглянутих, понищених часом, і розвалених, а де тепер новий косцьол, також де була резиденція також були могили, ми ще рвали там нарцизи, а на нас старші люди сварилися...
|
|
|||
|
Любко Вуйко: Лазили пацанами в косцьол. Десь на початку 60х розстріляли хрест з автомата. Казали , що того, хто це зробив до місяця не стало , чи правда не знаю... А пізніше практично за рік померли обоє директорів причетних будівництва технікуму. З власного досвіду знаю , що у збудованому нашими руками тирі у підвалі центрального корпусу ніколи не було ніяких нещасних випадків за увесь час коли я займався стрільбою і тренував команду технікуму і збірну району, а це більше 8 років, незважаючи , що тир практично був на місці поховань католицьких священників. Хоча нещасні випадки траплялися під час учбового процесу.
|
Коментар 1 до 9 від 9 Сторінка: 1 |
