Igor Koshak: Одне з основних місць дислокації місцевих пацанів вечорами..

Леся Довбенчук: Мої молоді роки. Була робота, було весело. З музикою туристів проводили в походи., а також зустрічали нові групи.

Косівський Вуйко: Ще пам’ятаю, як на прикінці 80-х, початок 90-х на Зіняковім верху був вмонтований легкий примітивний підйомник із жовтими опорами, для таких лижників, на полі. Навіть були поклали двигуна який мав витягувати лижників, але так його в роботі ніхто і небачив, пізніше його демонтували і опори повитягували. Туди на вихідні в зимовий період, а зими тоді були дуже люті і снігу було по коліна мінімум, приходили лижники як із Турбази так і з Спортбази. А є тут покоління яке пам’ятає ще лижню на "Бавках" ??? Заїзд із сторони вул. Павлика, щонеділі на 12:00 збиралися там "АСИ-лижники", зазвичай тільки місцеві, із сусідніх вулиць та околиць, було тоді файно і весело, а на обід всі гуртом і дружньо відправлялися лісовими стежками, на лижах в Пістинське Кафе, там де три стави, на гарячі ченахи, чайок, сто грам і пончик....... ) На фото лижня, міні-база відпочинку "Бавки", нажаль те

Галина Репета: Лижники ходили часом під Зінякове (сопку) а місцеві діти їх підрізали на спуску. Тоді лижник паде і лижа летить вниз в корчі.

Пиптюк Богдан: На турбазі було файно. Там був навіть кінозал, де можна було, якщо хтось не впів був подивитися ті фільми, які "крутила" Косівська кінофікація у кінотеатрі ім.Франка.. Цікаво, де ж той "металічний" Іван Франко, який був на стіні колишнього кінотеатру, де останній фільм, який я бачив називався:"Нам дзвони не грали, коли ми вмирали!" Сумна історія але наша...

Дмитро Боднарук: Я вже тоді один на турбазі був від виробітку,зарплата була у сезон 180-260 крб.

Дмитро Боднарук: Зима 1979 рік. Проводи у похід. 760 маршрут. На сходах стоїть Сусак Михайло Дмитрович — перший директор Карпатських зір. Фото моє Діма з турбази. з баяном культмасовик Мирось, внизу зліва в окулярах Володя, ззаді Володі Іван...