Особисто для нас — це не свято про якийсь умовний «генетичний код», про який так багато хто говорить.
Але це свято проявленої творчості і майстерності нашого народу, яке захоплює і підіймає так багато гордості носити вишиваний одяг, і продовжуватися в ньому як нація, передаючи з покоління в покоління вишивані скарби.
З вдячністю всім серцем Майстрам і Мастриням, хто продовжував і продовжує це ремесло.
З великою вдячністю @petrychuk.bohdan за відтворену сорочку з с. Старий Косів, а моєму чоловіку, що втілив давню мрію в реальність, бо маю тепер особливий вишитий скарб.
Gonta
