Впродовж понад тридцяти років виробничо-художнє об’єднання «Гуцульщина» було найвідомішим підприємством району, його своєрідною візитівкою. Кожен, хто приїжджав до Косова, прагнув відвідати «Гуцульщину», розташовану в дуже мальовничому місці, поблизу Банського озера, на території і в будівлях колишньої солеварні.

corpus-1.jpg
Корпус ВХО «Гуцульщина» після реконструкціїПереглядів: 2Роботи виконані господарським способом без зупинки виробництва, що було строго заборонено.
Прислав Михайло Гаврилюк.
entrance.jpg
Вхід до головного корпусу ВХО «Гуцульщина»Переглядів: 3Роботи по реконструкції споруди виконані господарським способом за рахунок господарської діяльності, що було строго заборонено. Вигляд до реконструкції і після, 1984 рік.
Прислав Михайло Гаврилюк.
corpus.jpg
Корпус ВХО «Гуцульщина» після реконструкції цеху і аспіраційної системиПереглядів: 2Роботи виконані господарським способом за рахунок господарської діяльності. 1984 рік.
Прислав Михайло Гаврилюк.
cex.jpg
Нове приміщення лісопильного цеху збудоване господарським способомПереглядів: 2Прислав Михайло Гаврилюк
Proekt_rekonstrukciyi_isnuyuchoyi_sporudi_tkackogo_primishchennya_VHO_3C3CGuculshchina3E3E_pid_Karpatskiy_kulturniy_centr.jpg
Проект реконструкції існуючої споруди ткацького приміщення ВХО «Гуцульщина» під Карпатський культурний центрПереглядів: 321Studio M3
VHO-Guculshchina-Hmara.jpg
Хмари над комбінатомПереглядів: 274
SVM_1274.jpg
Виробниче приміщенняПереглядів: 263
SVM_1273.jpg
Переглядів: 231
SVM_1271-2.jpg
Ткацьке приміщенняПереглядів: 274
SVM_1270.jpg
Виробнича залаПереглядів: 251
SVM_1269.jpg
Переглядів: 244
SVM_1268.jpg
Переглядів: 226
SVM_1267-2.jpg
Переглядів: 242
SVM_1266.jpg
Переглядів: 264
SVM_1265.jpg
Другий поверхПереглядів: 281
SVM_1264.jpg
АркиПереглядів: 307
SVM_1263.jpg
ВікноПереглядів: 292
SVM_1261.jpg
ДверіПереглядів: 312
hutsulschyna.jpg
Виробниче приміщенняПереглядів: 365
DSC_2602.jpg
Переглядів: 326Чи могли сподіватися М.Куриленко, М.Горбовий, В.Кабин та інші організатори мистецьких кооперативів, що їхні починання, їхні старання, їхня нелегка праця будуть отак погублені?
DSC_2601.jpg
Переглядів: 310Так знищено найбільше підприємство Косова і району. Так позбавлено сталого заробітку тисячі родин. Так безславно закінчилась історія «Гуцульщини», яку створювали люди, що піклувалися про долю народного мистецтва і його творців.
DSC_2594.jpg
Переглядів: 307Звичайно, можна тепер дорікати різьбярам, гончарам, килимарницям: ви ж самі здали своє майно! Але хіба вони винні в тому, що не змогли зорієнтуватися в тій каламуті, яку зчинила партійно-радянська верхівка, аби обібрати народ і стати новою „елітою", а попросту — злодіями, новими мільйонерами й мільярдерами.
DSC_2600.jpg
Переглядів: 311Директори фірми стали мінятися з неймовірною швидкістю. Іноді їх бувало навіть по декілька одночасно. Що вони робили? Та було що продавати, адже устаткування, верстатів, не бракувало. Та й приміщень — маса, їх здавали в оренду і жили не гірше, а то й краще, ніж колись, хоча тисячі робітників, народних майстрів викинуто на вулицю, точніше — на базар або на закордонні заробітки.
DSC_2592.jpg
Переглядів: 306Багатьох охопила зневіра, здавалося, що все пропало і вчорашнє місце роботи вже нічого не варте. Але були такі, що думали інакше. Саме тоді розпочався процес, який згодом назвали „прихватизацією". Робітники «Гуцульщини» одержали акції київського ВАТ «Укрхудожпром», у власності якого опинилося косівське підприємство.
фото:39 сторінках2
1