Старі фото
|
|
|
|
Косову понад 600 років.
|
|
Карапчук Михайло, капрал 22 стрілецького полку, 1890 р. н.Переглядів: 22Гуцули в Першій Світовій війні. Голови біля Косова в Галичині.
Під час контрнаступу 19 лютого 1915 р. в Карпатах на прикриття лівого флангу він кинувся зі своїм роєм на сильнішу ворожу польову варту і полонили частину росіян. Ця рішуча зухвалість принесла йому Срібну медаль за відвагу 2-го ступеня.
З книги «Зал пошани ц. к. Ландверу і Ландштурму», 1917 р.в.
Підготував Богдан Павлюк
|
|
В Косові на площі РинокПереглядів: 29З «Віртуальний архів вірмен Польщі».
Прислав Павлюк Богдан.
|
|
Косів у «Довіднику Галичини і Буковини» за 1907 рікПереглядів: 18Прислав Павлюк Богдан
|
|
«Почта Коломиї»Переглядів: 22Йшов третій рік від проголошення незалежності України…
Прислав Богдан Павлюк
|
|
Польський сертифікат 1927 рокуПереглядів: 19Із серії: Косівські шпаргалки. 1927 р
Прислав: Роман Хромейчук
|
|
Гук на р. Рибниці в Косові. 1960 рікПереглядів: 30Прислав: Павлюк Богдан
|
|
Поштова листівка 1937 рокуПереглядів: 24Фото з ресурсу п. Шабуніна А.
|
|
Косівський кооператив «Гуцульське Мистецтво»Переглядів: 33Світлина з виставки у Львові в 1930 році. Другий справа — М. Куриленко, засновник кооперативи.
Читайте про діяльність спілки “Гуцульське мистецтво” у Косові у 20-30 роки ХХ століття.
Прислав Богдан Павлюк
|
|
Вид на центр міста з Пістинської дорогиПереглядів: 25
|
|
Леґінь у Косові, 1880 р.Переглядів: 21
|
|
Гуцульське вбрання з Косівщини — Марта і Роман ОлексишиниПереглядів: 20На обкладинці журналу «Наше Життя» 1964 року, видавництво Союзу Українок Америки. Світлина походить із показу ноші, що його влаштував 55 Відділ СУА в Лос Анджелесі.
Прислав Павлюк Богдан
|
|
На Храм у Косові Гуцульськім, 1930-ті рр.Переглядів: 21Прислав Роман Хромейчук
|
|
Торги на косівському базаріПереглядів: 19Прислав Роман Хромейчук
|
|
Типажі Косівського базаруПереглядів: 20Прислав Роман Хромейчук
|
|
Колоритний косівський базар!Переглядів: 15Прислав Роман Хромейчук
|
|
Про Косівський повіт (вибірково) зі статистичного рапорту Королівства Галичина 1886 року Переглядів: 211 — число будинків, 2 — число мешканців.
Косів — 429; 2784.
Монастирське — 404; 2199.
Москалівка — 362; 1719.
Бабин — 150; 638.
Космач — 734; 3023.
СтарийКосів — 287; 1269.
Пістинь — 601; 3050.
Річка — 605; 2681.
Жаб’є — 1457; 5468.
Кути — 1030; 6333.
Старі Кути — 714; 3459.
Підготував Богдан Павлюк
|
|
Площа Ринок з вікна готелю «Краківський». 1929 рікПереглядів: 28Прислав Павлюк Богдан
|
|
Майстриня-ткаля О. І. ГорбоваПереглядів: 17Прислав Роман Хромейчук
|
|
Художники-керамісти І. М. Козак та її дочка Іванна за роботоюПереглядів: 17Прислав Роман Хромейчук
|
|
Подружжя ЗарицькихПереглядів: 22Євгенія Петрівна та Ярослав Іванович посвячують своїх дітей — Галину та Михайла у таємниці керамічного мистецтва!
Прислав Роман Хромейчук
|
|
Тарас Сорохан знайомить з новою піснеюПереглядів: 22«…Випускниць школи піаністок Нелю Мазіну і Любу Москальчук дирекція школи рекомендувала в Івано-Франківське музичне училище. Педагоги переконані, що покликання дівчаток — музика. Великих успіхів досягли скрипаль з с. Смодного Ярослав Шкурган, баяніст з с. Соколівки Василь Лосюк, бандуристка з м. Косова Люба Петрук.»
Уривок з статті «Косівська музична» журналу «Культура», 1967 рік.
Прислав Павлюк Богдан
|
|
На спацері до Гуку! 1936-й рікПереглядів: 22Прислав Роман Хромейчук.
З ресурсу А. Шабуніна.
|
|
Мітинг на Братській могилі в Косові, присвячений ювілею радянськоі армії (лютий 1968 р.)Переглядів: 19Прислала Галина Мартинюк
|
|
Процес вилуговування солі з солевмісної породиПереглядів: 26Ось по такому кресленню на Косівській солеварні проходив процес вилуговування солі з солевмісної породи, яка піднімалась з шахти глибиною 130 метрів. Місткість разової загрузки — 12 тон породи. Після промивання водою породи, солянка-розсіл поступала в панви де відстоювалась 3 доби, для подальшого очищення від шлаку та освітлення. Відтак солянка переливалась в панви для термічного випарювання води і залишалась сіль. Потім просушка–пакування–склад–торгівля і сіль на столі в файних гонорових мешканців Косова, Австро-Угорської імперії та закордоном.
З «Dingler's polytechnisches Journal», 1879 рік...
|
|
|
|
