Тому „гнали" ширпотреб, мало кому потрібний, наприклад, різьблені лінійки чи навіть одежні щітки. Зростали труднощі зі збутом продукції. Не оминуло «Гуцульщину» і таке типове для радянського господарювання явище, як розтягування „соціалістичної" власності. Хто міг, ніс з виробництва вовну, основу, дерево, спирт тощо. Таким способом робітники компенсували невисокі заробітки, працюючи удома, виробляючи і збуваючи „тіньову" продукцію.
