Виробничо-художнє об’єднання «Гуцульщина»
|
|
|
|
Впродовж понад тридцяти років виробничо-художнє об’єднання «Гуцульщина» було найвідомішим підприємством району, його своєрідною візитівкою. Кожен, хто приїжджав до Косова, прагнув відвідати «Гуцульщину», розташовану в дуже мальовничому місці, поблизу Банського озера, на території і в будівлях колишньої солеварні.
|
|
Переглядів: 314З часом ВХО перетворилося на ВТФ — виробничо-торгову фірму.
|
|
Переглядів: 306Часами вовну для килимів закуповували десь аж в арабських країнах, і коштувала вона недешево. Були труднощі й із сировиною та іншими матеріалами для різьбярства — деревиною, перламутром, бісером.
|
|
Переглядів: 304Навіть з гончарною глиною виникали проблеми. Мистецький характер виробництва вступав у суперечність з вимогами планової соціалістичної економіки, яка вимагала давати план будь-якою ціною.
|
|
Переглядів: 303Теперішній молоді такий „привілей" здається дивним, а тоді це сприймалося як піклування про робітничий клас. Славилась своїм співом хорова капела «Гуцульщина», якою керував Мирослав Процюк і в репертуарі якої було близько 80 пісень. Вона давала сотні концертів, і не лише в Косові, а й в інших областях та республіках.
|
|
Переглядів: 312Колишніх керівників М.Куриленка та М.Горбового ув’язнено й убито (М.Горбовий деякий час був головою артілі «Гуцульщина»). Головами артілей в різний час були Микола Кіщук, Василь Кабин, Володимир Боєчко, Михайло Медвідчук, Федір Баб’юк, Микола Пітеляк.
|
|
Переглядів: 319У «Гуцульщині» разом з надомниками працювало близько трьох з половиною тисяч чоловік, нерідко цілими родинами, династіями. Вироби славної фірми знаходили збут у понад двадцяти країнах світу.
|
|
Переглядів: 324Новому об’єднаному підприємству щастило на керівників — добрих господарників, якими були Олексій Романюк, перший директор, а після нього Дмитро Савчук, Дмитро Шкрібляк, Михайло Гаврилюк.
|
|
Переглядів: 305Вирішували тут і соціальні та культурні питання. Будувалися квартири й цілі житлові будинки для робітників ВХО. Для працівників була відкрита крамниця, і вони в часи „розвинутого соціалізму" мали той привілей, що могли (хоч не завжди) купувати хліб, не штурмуючи прилавки в звичайних крамницях.
|
|
Переглядів: 312ВХО виникло в травні 1968 року внаслідок злиття ряду підприємств. Це насамперед косівські артілі ім. Шевченка (вишивка, килимарство) та «Гуцульщина» (різьба), кутська „Килимарка" та килимарська фабрика ім. І.Франка в Яблунові.
|
|
Переглядів: 306Підприємство мало свої філії („спільні майстерні", або просто „спільні") в Брустурах, Річці, велику філію в Пістині. Працювали столярний, різьбярський, килимарський та керамічний цехи.
|
|
Переглядів: 318Косівські артілі ім. Шевченка та «Гуцульщина» створено ще в 1940 році на базі кооперативних підприємств «Гуцульське мистецтво» (дир. М.Куриленко) та «Гуцульщина» (дир. М.Горбовий), а також націоналізованих килимарень Кордецької, Гільмана, Ґертнера та інших. В обох артілях нараховувалося понад тисячу робітників.
|
|
|
|
|
