| Останні оновлення - Виробничо-художнє об’єднання «Гуцульщина» |
Проект реконструкції існуючої споруди ткацького приміщення ВХО «Гуцульщина» під Карпатський культурний центрПереглядів: 319Studio M308.03.2018
|
|
Хмари над комбінатомПереглядів: 26711.06.2016
|
|
Виробниче приміщенняПереглядів: 25719.01.2016
|
|
Переглядів: 22919.01.2016
|
|
Ткацьке приміщенняПереглядів: 27219.01.2016
|
|
Виробнича залаПереглядів: 24819.01.2016
|
|
Переглядів: 24118.01.2016
|
|
Переглядів: 22418.01.2016
|
|
Переглядів: 24118.01.2016
|
|
Переглядів: 26318.01.2016
|
|
Другий поверхПереглядів: 27817.01.2016
|
|
АркиПереглядів: 30417.01.2016
|
|
ВікноПереглядів: 29017.01.2016
|
|
ДверіПереглядів: 30817.01.2016
|
|
Виробниче приміщенняПереглядів: 36017.02.2014
|
|
Переглядів: 326Чи могли сподіватися М.Куриленко, М.Горбовий, В.Кабин та інші організатори мистецьких кооперативів, що їхні починання, їхні старання, їхня нелегка праця будуть отак погублені?04.10.2013
|
|
Переглядів: 309Так знищено найбільше підприємство Косова і району. Так позбавлено сталого заробітку тисячі родин. Так безславно закінчилась історія «Гуцульщини», яку створювали люди, що піклувалися про долю народного мистецтва і його творців. 04.10.2013
|
|
Переглядів: 306Звичайно, можна тепер дорікати різьбярам, гончарам, килимарницям: ви ж самі здали своє майно! Але хіба вони винні в тому, що не змогли зорієнтуватися в тій каламуті, яку зчинила партійно-радянська верхівка, аби обібрати народ і стати новою „елітою", а попросту — злодіями, новими мільйонерами й мільярдерами. 04.10.2013
|
|
Переглядів: 309Директори фірми стали мінятися з неймовірною швидкістю. Іноді їх бувало навіть по декілька одночасно. Що вони робили? Та було що продавати, адже устаткування, верстатів, не бракувало. Та й приміщень — маса, їх здавали в оренду і жили не гірше, а то й краще, ніж колись, хоча тисячі робітників, народних майстрів викинуто на вулицю, точніше — на базар або на закордонні заробітки.04.10.2013
|
|
Переглядів: 305Багатьох охопила зневіра, здавалося, що все пропало і вчорашнє місце роботи вже нічого не варте. Але були такі, що думали інакше. Саме тоді розпочався процес, який згодом назвали „прихватизацією". Робітники «Гуцульщини» одержали акції київського ВАТ «Укрхудожпром», у власності якого опинилося косівське підприємство. 04.10.2013
|
|
Переглядів: 304На початку 90-х років усю економіку охопила криза. Тим більше потерпали від неї такі підприємства, як «Гуцульщина». Кому було купувати килими, різьбу й кераміку, коли одні мільйони людей сиділи без зарплат, інші мільйони — взагалі без роботи, а всі разом втратили багаторічні заощадження. 04.10.2013
|
|
Переглядів: 302Висококваліфікованих майстрів народного мистецтва обмежували в заробітках, не кожному вдавалося одержати вигідний наряд. Не сприяло поліпшенню психологічного клімату на виробництві й таке характерне для тих часів явище, як „подарунки", дуже часто безплатні, для різного начальства — від району і до столиці. 04.10.2013
|
|
Переглядів: 311Тому „гнали" ширпотреб, мало кому потрібний, наприклад, різьблені лінійки чи навіть одежні щітки. Зростали труднощі зі збутом продукції. Не оминуло «Гуцульщину» і таке типове для радянського господарювання явище, як розтягування „соціалістичної" власності. Хто міг, ніс з виробництва вовну, основу, дерево, спирт тощо. Таким способом робітники компенсували невисокі заробітки, працюючи удома, виробляючи і збуваючи „тіньову" продукцію. 04.10.2013
|
|
Переглядів: 317Щоб щось „вибити" для виробництва, треба було чимось задобрювати і всіляких начальників, і постачальників, і збутовиків (довгий час підприємство не мало права само продавати свою продукцію, що теж сьогодні звучить неймовірно).04.10.2013
|
|
|
|
